Українські рятувальні служби неспроможні ефективно усувати наслідки техногенних аварій

Українські рятувальні служби неспроможні ефективно і злагоджено усувати наслідки техногенних аварій.
Про це йдеться в експертному звіті Єврокомісії та Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), складеному за результатами вивчення наслідків минулорічної аварії російського танкера в Керченській протоці, передає Німецька хвиля.
Нагадаємо, розлив нафти російського судна Волганефть-139 в минулому році завдав Україні збитків на суму близько 28 мільйонів доларів.
Спостереження експертів засвідчили, що в районі Керченської протоки досі залишається значна частина нафтопродуктів, які впливають на екосистему прибережної зони.
Директор програми ООН з довкілля Жан Крістофер Бюв`є констатує, що в Україні немає системи утилізації цих відходів.
Утилізація відходів - це урок, який має винести Україна з цієї аварії. Зокрема, зусилля повинні бути спрямовані на прибирання залишків нафти і території, а також на посилення спроможності швидко реагувати на такі аварії та їхні наслідки на місцях, - каже він.
Щорічно через Керченську протоку судна перевозять близько 57 мільйонів тонн нафтопродуктів. Щоб адекватно реагувати на ймовірні подібні екологічні катастрофи, українські рятувальники мають діяти скоординовано. Саме цього, за словами Бювье, зараз представникам МНС і не вистачає. Система реагування в Україні є надзвичайно централізована. Необхідно забезпечити розподіл повноважень в регіонах. Це дасть можливість швидко реагувати на такі ситуації, - говорить директор програми ООН з навколишнього середовища.
Також європейські експерти рекомендують Україні провести національну інвентаризацію перевезень небезпечних товарів, створити чітку стратегію фінансування заходів з реагування на надзвичайні ситуації та спробувати отримати компенсацію від Міжнародного фонду для відшкодування збитків від забруднення нафтою.
Спостереження експертів засвідчили, що в районі Керченської протоки досі залишається значна частина нафтопродуктів, які впливають на екосистему прибережної зони.
Директор програми ООН з довкілля Жан Крістофер Бюв`є констатує, що в Україні немає системи утилізації цих відходів.
Утилізація відходів - це урок, який має винести Україна з цієї аварії. Зокрема, зусилля повинні бути спрямовані на прибирання залишків нафти і території, а також на посилення спроможності швидко реагувати на такі аварії та їхні наслідки на місцях, - каже він.
Щорічно через Керченську протоку судна перевозять близько 57 мільйонів тонн нафтопродуктів. Щоб адекватно реагувати на ймовірні подібні екологічні катастрофи, українські рятувальники мають діяти скоординовано. Саме цього, за словами Бювье, зараз представникам МНС і не вистачає. Система реагування в Україні є надзвичайно централізована. Необхідно забезпечити розподіл повноважень в регіонах. Це дасть можливість швидко реагувати на такі ситуації, - говорить директор програми ООН з навколишнього середовища.
Також європейські експерти рекомендують Україні провести національну інвентаризацію перевезень небезпечних товарів, створити чітку стратегію фінансування заходів з реагування на надзвичайні ситуації та спробувати отримати компенсацію від Міжнародного фонду для відшкодування збитків від забруднення нафтою.