Телокактус біколор - гордість техасу

Thelocactus bicolor
Фото Дениса Кібенко (Запоріжжя). Рослина Іванової Олени (Київ)

Телокактуси виростають головним чином в центральних і північних штатах Мексики, але захоплюють і райони річки Ріо-Гранде в штаті Техас (США). Як правило, всі види роду вважають за краще селитися на кам`янистих місцевостях відкритих просторів або серед трав і низькорослих ксерофітних чагарників. Це кулясті або короткоциліндричне рослини, більшість яких мають інтенсивно околюченнимі ареолами на ребристих, розсічених на горбки, стеблах. Найбільш популярним у кактусівників вважається Thelocactus bicolor з його різновидами. Видовий епітет bicolor (бикó-лор) походить від лат. bi-color, що означає «двокольоровий» за забарвленням колючок. Наголос падає на склад «ко», а не на «лор», тому що в латинській граматиці перший склад, так само як і в нашій граматиці останній, є ненаголошених.

Thelocactus bicolor 1
Фото і рослина Владислава Титора (Кривий Ріг)

Як сам вид, так і його різновиди, відрізняються чудовим цвітінням. великі квітки рожево-фіолетових тонів різної інтенсивності можуть досягати 10 см в діаметрі у дорослих екземплярів, що виглядає дуже ефектно. Саме тому Телокактус бикó-лор здавна називають «гордістю Техасу». Зрілі плоди телокатусов розкриваються біля основи і частина насіння встигає, до їх поїдання птахами, висипатися з рослин на грунт, що призводить до утворення досить щільних скупчень «діток» різного віку у маточного примірника. Таку картину останнім часом можна спостерігати тільки в заповідних територіях, де збір рослин заборонений, а на «відкритих» просторах популяції телокактусов страждають від надмірної уваги з боку збирачів рослин, які найчастіше ігнорують федеральні закони і покарання за збір природного матеріалу.

Thelocactus bicolor 2
Фото і рослина Євгена Ковтуна (г. Пологи, Запорізька область)

В умовах колекцій Телокактус бикó-лор, як і більшість представників цього роду, вважається стійким при вирощуванні з насіння і не вимагає спеціальної технології по догляду. Посіви роблять у дрібнозернисту песчанисто-торф`яну суміш з підтриманням постійної вологості як субстрату, так і навколишнього простору. Тому посівні миски щільно прикривають прозорими кришками, які в міру пророщування насіння зрушують для доступу свіжого повітря і повністю знімають їх у старших сіянців, коли на їхніх верхівках з`являються зачатки майбутніх стебел і перші колючки.

Thelocactus bicolor v.texensis
Фото і рослина Андрія Ростаніна (Харків)

Телокактуси досягають віку цвітіння через 3-4 роки після посіву. Субстрат для їх вирощування повинен бути пористим і складатися в рівних кількостях з глинисто-дернової землі і домішок у вигляді дрібного гравію (крупнозернистого піску), торф`яної крихти з додаванням дробленого гіпсу або мармуру.

Thelocactus bicolor ssp. bolaensis
Фото і рослина Володимира Шора (Львів)

Телокактус бикó-лор і його родичі добре розвиваються при великій кількості тепла і сонячного світла з регулярним поливом в період вегетації. Слід враховувати, що внаслідок кліматичних умов зростання «клан» Телокактуса бикó-лор має короткий період вегетації. Тому рослини рясно поливають в кінці весни - початку літа, потім обсяг полівок в міру висихання грунту значно скорочують і знову збільшують дози до кінця літа. В середині жовтня телокактуси готують до зимівлі і рідкісні зволоження горщиків з цими рослинами краще замінити обприскуванням. Зимують телокактуси всуху при температурі 6-10 ° С з припливом свіжого повітря в сонячні дні, коли температура в зимнике піднімається вище 20 оС.

Thelocactus bicolor ssp. zwakii CZ 043
Фото і рослина Дмитра Самогородского (Кременчук)

Стебла Телокактуса бикó-лор рідко дають бічні пагони, але при пошкодженні верхівкової точки росту охоче дітки. Зняті з пенька маточного рослини «дітки» вкорінюються досить швидко. Тому вегетативний спосіб розмноження теж слід брати до уваги для цього виду кактусів.

Thelocactus bicolor v. bicolor
Фото і рослина Геннадія Соболєва (Полтава)

У номенклатурному плані Thelocactus bicolor за час свого «існування» не раз піддавався ревізій з боку іменитих кактологов. Опускаючи всю історію змін і нововведень, за останньою редакцією кактусная лексикону «клан» виду включає безпосередньо Thelocactus bicolor ssp. bicolor, а також підвиди (ssp.):

• T. bicolor ssp. bolaensis (колишній Echinocactus bolaensis);
• T. bicolor ssp. flavidispinum (колишній самостійним T. flavidispinus з яскраво-жовтими колючками);
• T. bicolor ssp. heterochromus (колишній самостійним видом Т. heterochromus);
• T. bicolor ssp. schwarzii (колишній T. schwarzii з триколірної забарвленням квіток).

Як типовий Телокактус бикó-лор, так і його різновиди, дуже цінується колекціонерами і служить прикрасою будь-якого зібрання кактусів.