Мій досвід з вирощування обліпихи

Обліпиху в нашій родині дуже цінують і за смакові якості, і за цілющі властивості. З неї ми варимо вариво, робимо сік і масло, перетираємо з цукром, а останнім часом ще й заморожуємо. Земля біля нашого будинку дуже щільна, глиниста, обліпиха таку не любить, але бажання виростити улюблене дерево було дуже велике, тому на тій ділянці землі, на якому ми планували її висадити, довелося повністю змінити склад грунту. Спеціально для цього зняли шар землі глибиною до півметра, на дно насипали дренаж з битої цегли, дрібного гравію, піску і хмизу, і вже поверх дренажного шару - суміш піску, компосту, торфу і перегною в пропорції 2: 1: 1: 1. Близько року у нас ця земля осідала і вистоювати, а в наступному році навесні посадили на підготовлене місце обліпиху: три жіночих деревця і про всяк випадок два чоловічих, прижилися всі п`ять. Так і ростуть собі потихеньку, в минулому році зібрали з них 40 літрів ягід. Від поросли не страждаємо: по-перше, обліпиху купували сортову, вона практично не розростається, а по-друге, землю під обліпихою НЕ перекопують, майже не рихлимо і взагалі намагаємося зайвий раз не турбувати, щоб коріння випадково не зачепити. Навесні обов`язково обрізаємо все сухі гілки і навколо кожного дерева розсипаємо по кілька відер земляної суміші з перегною, компосту, крупнозернистого піску і деревної золи. Зверху я засіваю цю землю травою, траву потім чоловік скошує тримерами і залишає під деревами як мульчу. Пару раз за весняно-літній сезон підгодовуємо наші дерева слабким розчином курячого посліду, мінеральні добрива не використовуємо зовсім. Навіть якщо літо не дуже посушливе, дерева обов`язково поливаємо. А на зиму обв`язуємо стовбури внизу ялиновим гіллям, щоб миші не наблизилися.