Дніпровсько-орільський заповідник

В даний час в нашій країні функціонує 19 природних заповідників, у тому числі в зоні мішаних лісів знаходяться 4 (Поліський, Рівненський, Древлянський, Черемський), в лісостеповій зоні - 3 (Розточчя, Медобори, Канівський), в степовій зоні - 7 (Дніпровсько-Орільський, Казантипський, Луганський, Опукський, Український степовий, Єланецький степ, Михайлівська цілина), в Карпатах - 1 (Горгани), в Кримських горах - 4 (Карадазький, Кримський, Мис Мартьян, Ялтинський). Крім цього є ще 4 біосферних заповідника - Асканія-Нова (Херсонська обл., Дунайський заповідник (Одеська обл.) Карпатський державний заповідник (Закарпатська обл.), І Чорноморський біосферний заповідник (Херсонська і Миколаївська області)

У цій статті мова піде про один з перерахованих заповідників - Дніпровсько-Орільському природному заповіднику (укр. Дніпровсько-Орільскій природний заповідник), який мені вдалося відвідати на початку літа 2014 року.

Спочатку офіційна інформація про заповідник:

Дніпровсько-Орільський природний заповідник, розташований в південно-східній частині Петриківського району і частково в Дніпропетровському районі (Дніпропетровська область, Україна). Створено постановою Ради Міністрів УРСР від 15 вересня 1990 р №262 на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників Таромське уступ і Обухівські плавні, загальною площею 3 766 га.

Заповідник розташований в долині Дніпра і плавнів р. Протовча (сучасне русло Орелі).

Флора заповідника представлена 731 видом судинних рослин, 34 видами мохоподібних, 25 видами лишайників. З них до Червоної книги України занесено 11 видів, а саме: зозулинець болотний, зозулинець шлемоносний, коручка болотяна, тюльпан дібровний, птицемлечник Буше, крокус сітчастий, простріл чорніючий, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, пальчатокорінник травневий, до Європейського червоного список - 3 види: жовтозілля дніпровське, козельці український і роголістнік донський. Заповідник має плавневими лісами, луками, ділянками автохтонної рослинності: ковила, сон-трава, тюльпан, шелюга, чёрноклён.

Відео: Дніпровсько Орільський заповідник

Фауна. Найбільшим видовим розмаїттям хребетних відрізняється орнітофауна. За період існування заповідника за матеріалами інвентаризації на його території відмічено перебування 171 виду птахів з 45 сімейств, 16 родів. За характером перебування на території заповідника вони поділяються на пролітних - 16 видів, що зимують - 14, гніздо з невстановленим статусом перебування - 151 вид. Територія заповідника є місцем концентрації птахів на гніздування і в період сезонних міграцій. Частина навколоводних і водно-болотних птахів із загального числа видів становить 35%, хижих птахів - 9%, інших - 56%. Найбільш повно тут представлені воробьеподобние - в заповіднику їх зареєстровано 75 видів.

На сьогодні в заповіднику відмічено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України, 2 види - до Європейського Червоного списку, 29 видів - рідкісні та зникаючі птахи, які підлягають охороні в межах Дніпропетровської області. У заплавній частині заповідника знаходиться найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. З червонокнижних птахів тут охороняються орлан-білохвіст, скопа, змієїд, гоголь, нирок білоокий, поручайник, кулик-сорока, журавель сірий. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

Відео: Орільський заповідник, спуск з бархани

Значну роль водойми заповідника відіграють у відтворенні та нагулі молоді риб всього верхньої ділянки Дніпровського водосховища, оскільки інші заплавні системи верхів`я водосховища зазнали значної антропогенну трансформацію. У водоймах заповідника найбільш поширені щука, плітка, бобирец, краснопірка, верхівка, лин, верховодка, густера, лящ, гірчак, карась сріблястий, щиповка, судак, окунь, бичок-цуцик, ялець, підуст, синець, чехоня, минь і колючка трехиглая , які входять до Червоного списку Дніпропетровської області, зустрічається стерлядь - вид, занесений до Червоної книги України.

В межах заповідника виявлено 38 видів ссавців (5 видів комахоїдних, 6 - кажанів, 9 - хижих, 1 - зайцеподобний, 13 - гризунів і 4 - копитних), серед яких 6 видів занесено до Червоної книги України: гігантська вечірниця, мала вечірниця, борсук, горностай, видра річкова, мишовка степова. Тут охороняються також 22 види тварин, що підлягають особливій охороні і занесені в 2-е доповнення Бернської конвенції.

З аборигенних видів в заповіднику мешкають їжак белобрюхий, вовк, лисиця, заєць-русак, річковий бобер, кабан дикий, косуля і лось європейський, з інтродукованих видів - єнотовидний собака, ондатра, білка звичайна і плямистий олень.

Ландшафти. Заповідник представляє ландшафт і біорізноманіття долини Дніпра та заплави його притоки - р. Орелі, а також їх акваторій.

Ця унікальна територія природно-заповідного фонду України знаходиться в центрі сучасного індустріального регіону, серед промислового ландшафту, садово-городніх кооперативів і т. Д. Будівництво Дніпрогесу, освоєння природних ландшафтів, перетворення Дніпра в каскад водосховищ призвели до значної деградації природних екосистем цього регіону.

На сьогодні заповідник - це своєрідний острів майже незміненій дикої природи, яка знаходиться в оточенні агроіндустріальних ландшафту, затиснутий між двома промисловими гігантами - містами Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ. Заплавна частина включає фрагментарні ділянки среднепойменних лісів, вологих і сухих лугів, систему заплавних озер з великою кількістю проток, заболочених ділянок, островів. Арені частина характеризується наявністю ділянок піщаного степу, чагарникових асоціацій з шелюги і чорноклена, штучних соснових і белоакаціевий насаджень. Поширеність природно-територіального комплексу заповідника надає йому унікальність, грає важливу роль в збереженні біорізноманіття флори і фауни всього регіону.

Відео: Велопрогулка в Орільський заповеднік.wmv

Особисті враження від відвідування заповідника

Відвідати територію заповідника, мені, як фахівця-дендролог, з метою вивчення дендрофлори виявилося непростою справою. Тільки після тривалої переписки, дзвінків керівництву заповідника і вищестоящої організації, залагодження формальностей ми, разом з колегою - ботаніком, в кінці червня 2014 року, змогли відвідати цей чудовий куточок. Скажу відразу, що старання не були марними. Адже споглядання дикої прекрасної природи, піший похід по території заповідника і поїздка на човні по тихим затонів з виїздом в дельту річки Оріль, була нам цікава, не тільки, як фахівцям, але і як людям, які люблять подорожувати і цінують природу.

З Дніпропетровська до території заповідника ми їхали по Дніпру на катері. У цьому місці Дніпро, практично, тече в природних берегах - Дніпродзержинське водосховище вже закінчилося, Запорізьке ще не почалося. При цьому ширина Дніпра тут досить значна - понад 700 м. Так, як цю ділянку Дніпра знаходиться між двома великими містами, то кількість рибалок, на різних плавзасобах, від гумових човнів до великих яхт, в цьому місці просто «зашкалює» і природно, серед них є такі, що не проти порибалити або просто відпочити в акваторії і на території заповідника. Спеціаліст заповідника, який нас супроводжував, говорячи про проблеми заповідника, сказав, що однією з головних і гострих проблем, безперечно, є проблема охорони території від несанкціонованого відвідування, адже не можуть же вони цей живий ділянку природи, обнести колючим дротом.

На берег ми висадилися біля одного постів охорони заповідника, де є кілька дерев`яних будиночків для розміщення науковців і санкціонованих відвідувачів заповідника.

Відео: Похід по Дніпровсько-Орільський заповідник 26.03.2016 # 1

Піший похід. Притому, що значну частину території заповідника складають водні простори - заплави, озера, болота, акваторії річок Дніпра і Оріль (50 метрів від берегової лінії), ділянки суші в балансі території складають понад 50%, це 2004 га лісів та 386 га степ (луг). За пішохідної тропеми пройшли більше 5 км. Наш шлях пролягав через різноманітні ландшафти - лісові насадження, затоки, степ.

Лісові насадження, в своїй більшості представлені тополею білим і чорним, в`язом гладким, дубом звичайним, вербою білою, вільхою чорною, сосною звичайною, псевдоакація білої. зустрічається також шовковиця чорна, в`яз мелколістний, яблуня лісова, груша звичайна, горіх волоський, бересклет європейський, верба козяча, верба тритичинкова, шелюга тощо.

Дуже красиво на тлі блакитного неба і води виглядають куртини тополі білого, стовбури якого мають гладку сіро-зелену кору, а листя, завдяки біло-повстяному опушуванню, здаються сріблястими. Не дарма друга назва цього дерева - тополя сріблястий.

У цьому році в заповіднику добре вродила шовковиця. Її плоди - справжні ласощі для диких кабанів, що мешкають в заповіднику. Земля під кожним деревом шовковиці ними не тільки витоптана, але й ретельно порита. До речі такі пориті кабанами площі зустрічаються в багатьох місцях заповідника, що, на мою думку, завдає шкоди рослинності, в тому числі і «червонокнижних» рослин. Це говорить про неоднозначність повного невтручання людини в життя заповідника, особливо на відносно невеликих територіях.

По водних просторах заповідника

При тому, що суходольная частина заповідника, безсумнівно, приваблива, мабуть, найбільш гарні краєвиди відкриваються з водної гладі. На моторному човні ми пропливли здебільшого акваторії заповідника уздовж берегової лінії Дніпра. Запливали в численні заплави, допливли до місця, де річка Оріль впадає в Дніпро, в повній мірі оцінивши головне природний скарб Дніпровсько-Орільського заповідника - Обухівські плавні. Плавні служать житлом численних видів птахів, більше трьох десятків видів риб і багатьох інших тварин, включаючи змій і земноводних (перелік основних представників флори і фауни наведено на початку статті). Нам на очі частіше траплялися сірі чаплі, баклани, в небі постійно можна було бачити шулік, чайок.

Найбільш сильно вразили суцільні зарості латаття і кубушки в численних заплавах. У цей час вони дуже красиво цвіли, що надавало плавнях особливу чарівність.

Я багато чув про виняткову чистоту води в річці Оріль, тому дуже хотілося переконатися в цьому. На жаль, може тому, що ми далеко не запливали вглиб по річці від її гирла, або може глибина не дозволяла оцінити чистоту, але занадто чистою вона не здалася.

Зате дуже сильно засмутили численні котеджі, багаторівневі будинку і дачі, які, практично впритул підходили до протилежного від заповідника березі Орелі. Тут я ще більше оцінив важливість заповідника в справі охорони дивовижного куточка Обухівських плавнів. Без нього, з великою ймовірністю, такі приватні території були б і тут, і тоді б точно ми не мали можливості милуватися недоторканими природними ландшафтами.

І на останок

Наша поїздка була розрахована на два дні, тому у нас була прекрасна можливість пізнього вечора посивіти біля багаття, поговорити про турботи і проблеми заповідника і просто поговорити «про життя» під легкий шум хвиль річки і шелесту дерев.

Говорячи про проблеми, охорона заповідника відзначала неоднозначну роль численних перевіряючих органів, які тільки вказують на деякі недоліки в роботі заповідника, виписуючи штрафи і застосовуючи інші санкції, але ніяк не допомагають вирішувати численні проблеми, пов`язані із забезпеченням збереження території заповідника. Як приклад можна навести такий випадок. Після танення льоду і льодохід, а також після того, як знижується рівень води в річці, на берегах, вздовж території заповідника, накопичується велика кількість сміття, перш за все пластикової тари, яку, не в силах швидко прибрати нечисленний штат працівників заповідника. Адміністрація заповідника попросила допомоги у громадськості, оголосивши суботник, за що і була покарана контролюючими органами. І це тільки один приклад.

Поїздка, в цей чудовий і унікальний куточок України, нам запам`ятається надовго і ми щиро вдячні працівникам заповідника та всім тим людям, завдяки яким ця поїздка стала можливою.

Всі фото в статті автора, зняті ним під час відвідин заповідника. При їх використанні посилання на портал «Ваш сад» обов`язкове.