Камелія японська

Камелія японська. Сімейство чайні. Вирощувати в невідповідних умовах це рослина-марна праця. При найменшій недбалості в догляді вона скидає листя і бутони. Назвати цю рослину садовим теж не можна, так як на зиму його в саду не залишиш. Швидше за все ця рослина оранжерей.

Зовсім випадково, зайшла в магазин і купувати нічого не збиралася, просто подивитися. І тут на очі потрапив абсолютно не знайомий, абсолютної краси, кущик в 3 гілочки, покритий бутонами рожевого кольору, схожі на півонії тільки невеликі.

Прийшовши додому і погортавши літературу зрозуміла, що купила я дуже вибаглива рослина, але робити було нічого, як то кажуть в тій українській приказці ,, .. бачили очі шо вибирали, тепер ішьте хоч повилазьте. І почався кошмар. Я його виносила на вулицю щоранку, благо на вулиці була глибока осінь, вірніше рання зима. Кругом лежав сніг. Було страшно залишити її на ніч на вулиці, т.к вночі міг вдарити мороз. На ніч заносила до хати. Якщо і залишала її на ніч на вулиці, то потрібно було приховувати, а вранці знову переставляти. Вообщем веселуха. Скінчилося тим, що у неї спочатку відпали всі бутони, а потім половина листя, коли мені це набридло, я просто її залишила в будинку, і до весни на ній не залишилося жодного листочка.

Ранньою весною я виставила її на вулицю, розуміла що рослина живе, але що з ним робити? Поставила його під дах в затишне місце. Через деякий час моя камелія ожила, стала нарощувати собі листочки, гладкі, блискучі і так було все літо. Але коли прийшла знову зима все повторилося спочатку. Зараз моя красуня переїхала в інше місце, і там їй дуже сподобалося судячи з її зовнішнього вигляду. Таку за весь час перебування я побачила вперше. Але цвісти вона і не збирається. Ну й добре, вже не до цвітіння.

Скоро настане літо і вона знову переїде в затишне місце саду. Ось так і буде їздити їй напевно дуже подобається таке життя. Кожному своє. А це фото квітучої камелії.